Перейти до основного вмісту

Перці чілі: які вони бувають та чим відрізняються

Перці чілі


Важко уявити мексиканську кухню без пекучого перцю чилі. Від халапеньйо до поблано - ці перці є ключовим інгредієнтом у створенні унікального та гострого смаку, який є синонімом мексиканської кухні. У той час як свіжий перець додає стравам кольору, текстури та гостроти, саме сушені перці пропонують найскладніші та найдивовижніші смаки – від димчастого до цитрусового та шоколадного.
Мексиканський перець чилі має яскраву палітру смаків і кольорів: від шалено гострого до солодкого з відтінками чорносливу. Традиційно мексиканська кухня використовує поєднання різних видів чилі для приготування сальси та адобо. Велика кількість видів і форм, кольорів і назв перців чилі збивають з пантелику, проте є шанс в них розібратися.
Фотографія сушеного перцю чилі крупним планом на білому тлі.

Сушений перець чилі можна розділити на червоний і темний.
Червоні чилі варіюється від помаранчево-червоного до темно-бордового, їхній аромат подібний до аромату тропічних фруктів, вони мають різний ступень гостроти. Темні перці чилі, з іншого боку, мають забарвлення у гамі кольорів від іржаво-червоного до темно-сливового, і мають смак, що нагадує родзинки і чорнослив.
Сушений чилі перед приготуванням необхідно розмочити у окропі, тому що у нього жорстка шкірка. Отже, залийте стручки чилі окропом, дайте настоятися 20 хвилин, а потім перебийте блендером. Обсмажування перцю в олії протягом 20-30 секунд перед замочуванням також може покращити його колір і смак.

20 видів перцю та їхнє використання

Деякі найпопулярніші видів червоного перцю чилі

Гуахільйо – має відносно м'який, кисло-солодкий перець, який добре поєднується з іншими перцями та помідорами.

Пуйя – більш гострий варіант гуахільйо, часто його попередньо підсмажують, а вже потім подрібнюють в порошок.

Чипотле – копчений і сушений халапеньйо з середньою гостротою і виразним димним смаком.


Чилі де арбол – невеликий, універсальний гострий перець, який поєднується з усіма смаками. Нетривале підсмажування перед замочуванням в окропі розкриває його горіховий смак і посилює гостроту.

Перець пекін – крихітний, злегка підкопчений, з гострим фруктовим солодким смаком.

Моріта – це невеликий копчений перець із солодким смаком сухофруктів і надзвичайною гостротою.

Темні види чилі

Чилі негро – великий і довгий, з м'яким ароматом сухофруктів і легкою гостротою. Його часто використовують для приготування моле – насиченого та ароматного соусу, який є основним продуктом мексиканської кухні.

Анчо чилі. Цей перець є сушеним перцем поблано і є найпоширенішим темним чилі в мексиканській кухні. Він має насичений червоно-коричневий колір і м'яку гостроту з солодким і злегка димчастим смаком. Анчо чилі часто використовують у соусах, сальсах і маринадах, а також фарширують і використовують у таких стравах, як чилі реленос.

Пасилья чилі –довгий і тонкий перець темно-коричнево-чорного кольору. Він має м'яку або середню гостроту зі складним смаком, злегка землистим, димчастим і трохи солодкуватим з відтінками родзинок і шоколаду. Пасилья чилі часто використовується в соусах і супах, а також є ключовим інгредієнтом соусу моле.
Перець пасилья чилі крупним планом на білому тлі


Каскабель чилі – це круглий і невеликий перець насиченого червоно-коричневого кольору. Він має м'яку або середню гостроту, горіховий, злегка димчастий аромат і солодкуватий смак з відтінками шоколаду. Чилі Каскабель часто використовують у соусах, тушкованому м'ясі та супах, а також популярний для приготування пасти адобо.

Мулато чилі –це темно-коричневий перець чилі, схожий за смаком на анчоус, але з дещо складнішим і димним ароматом. Він має слабку або середню гостроту і часто використовується в соусі моле, а також в рагу, супах і соусах.

Перець чилі є невід'ємною частиною мексиканської кухні, пропонуючи широкий спектр смаків і кольорів, які можуть додати глибину і складність будь-якій страві. Незалежно від того, чи любите ви гострий або солодкий смак, завжди знайдеться сорт перцю чилі, який ідеально вам підійде. Тож наступного разу, коли будете на кухні, не бійтеся експериментувати з різними видами чилі і подивіться, які смачні та унікальні страви ви зможете створити.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Грейпфрут: кислий але поживний фрукт. Певне, не існує людини, яка б не знала про грейпфрут. Це один з найдивовижніших фруктів на Землі. Товста помаранчева шкірка приховує під собою не тільки гіркуватий смак, але й таємницю походження. Ніхто не може з впевненістю сказати звідки походить та чому так дивно називається грейпфрут. Цитрусові походять з теплих і насичених вологою частин Азії. Три види цитрусових розійшлися широко по світу: лимон, помело і мандарин. Декілька розсіялися по Азії та південній частині Тихого океану, але ці три види цитрусових є найбільш важливими для нашої розповіді. За винятком лайма, всі інші цитрусові походять від природного, а згодом і штучного схрещування, а потім і від схрещування між собою цих трьох видів. Змішайте деякі види помело з деякими видами мандарин – і ви отримаєте кислий апельсин. Схрестіть цей кислий апельсин з цитроном і отримаєте лимон. Це трохи схоже на змішування основних кольорів. Грейпфрут – це суміш помело, основного фрукта, і солодко

Каркаде - красный чай Египта - 1

Каркаде - красный чай Египта - 2 Изумительный каркаде - рецепт По статье Джона Финнея, опубликованной в Saudi Aramco World за сентябрь/октябрь 2001 года. Кисло-терпкий ярко-красный чай из гибискуса, известный у арабов как каркаде, был популярен во многих странах на протяжении столетий – особенно в Африке – и нигде так, как в Египте и Судане. С другой стороны, на Западе, за исключением Германии, Вест-Индии и Мексики, он фактически неизвестен. Но каркаде наступает: иногда вы можете отыскать в супермаркете пригоршню каркаде, достаточную для приготовления нескольких стаканчиков, упакованную в стильный пластиковый пакетик и продаваемую по высокой цене. Растение каркаде, Hibiscus sabdariffa, говорят, пришло к нам из Юго-Восточной Азии. Сегодня высокие двухметровые красные кусты широко выращивают в Египте и Судане, а также в Таиланде, Китае, Танзании, Мали и Сенегале. В разных странах растение известно под разными названиями. В Западном полушарии его выращивают местами в Южной Афри